Зазвичай довірливих відмінників вчителі обманюють своїми вимогами не повторюватись в шкільних творах, використовуючи якомога більше синонімів. Коли діти виростають, то у них в голові вже є безумовний рефлекс не використовувати одне й те ж слово в двох реченнях поспіль. В текстах на спортивну тематику (звіт, профіль гравця) такі проблеми виникають постійно. Інколи доходить до смішного, коли занадто часто доводиться згадувати одного й того ж гравця. Параноїдальна звичка, що виходить із простого бажання, щоб діти отримували більший словниковий запас за рахунок синонімів. Фактично це те що можна зробити за допомогою правої клавіші миші в Ворді.
Цього абзацу спочатку не мало бути в тексті. Він розпочинався іншими словами. Дехто може це називати перегуком з Сімпсонами, де початок серії часто не має нічого спільного з головним сюжетом. Насправді цей абзац напросився черговим використанням словосполучення "четверта влада" як синоніма до слова журналістика.
Давно вже минули ті часи, коли завданням преси було просте інформування. Десь тоді журналістів почали називати четвертою владою після духовенства, дворянства і міщанства в часи Франції Середніх віків. (Не вірте тим, хто першими трьома владами називає законодавчу, виконавчу та судову). Залишилось зовсім мало часу до того, як в журналістиці залишиться два способи вираження: горезвісна пропаганда та милозвучні українською мовою "зв'язки з громадськістю"В сучасному світі не потрібні ніякі спеціально створені засоби масової комунікації, аби передавати інформацію. Залишилось зовсім мало часу до того, як в журналістиці залишиться два способи вираження: горезвісна пропаганда та милозвучні українською мовою "зв'язки з громадськістю", що в перекладі означає не меншу біду, ніж пропаганда - Public Relations.
До недавніх подій слова "інформаційна війна" звучали для учасників реальних воєн насмішкою. Проте останній рік довів, що інколи слова проводять до більшої кількості смертей, ніж безпосередньо кулі.
Проте знову треба повернутись до теми, про яку хотілось написати,. А саме про баскетбол.
На папері минулорічний драфт НБА вважався таким же крутим як 2003, а то й 1984. Ендрю Віґґінса, Джабарі Паркера, Джоеля Ембіїда, Данте Екзама вихваляли всі спеціалісти, порівнюючи їх з ЛеБроном, Ентоні, Вейдом, Бошем або Хакімом, Джорданом, Барклі.
Любителі злословити та насміхатися вже готують свої гострі висновки щодо провального сезону більшості гравців класу-2014. Що й говорити, якщо приз кращого новачка сезону найбільше заслужив вибраний ще в кінці першого раунду 2011 року Нікола Міротіч. Отримає звісно не він. Проте з висновками щодо молодих гравців завжди поспішати не варто. Зараз не модно сидіти всі чотири роки в коледжі, переважна більшість юнаків йде на драфт вже після першого року. А в 19 грати на одному рівні з зірками НБА можуть лише обрані.
Найбільш вдалим словом для драфту 2014 року буде "розрекламований". Студентський баскетбол завжди був популярним в Сполучених штатах, не дарма переможець турніру отримує статус національного чемпіона. Проте з 1984 року телеканал ESPN цілеспрямовано займається розвитком баскетбольного турніру NCAA. Фактично це ж телеканал, тобто один із видів журналістики, і він має просто інформувати. А спортивний канал й поготів.
Студентський баскетбольний чемпіонат - насправді телевізійний проект. Такий собі Х-Фактор. Кожен в ньому зможе віднайти свої вподобання. Чи це масовість (в список 350 команд тільки вищого дивізіону потрапити не дуже складно, й часто там грають звичайні хлопці), чи принциповість (освітня система в США побудована таким чином, що вищі навчальні заклади стають такою собі домівкою частіше, ніж школи або рідні міста) чи можливість прослідкувати за народженням майбутніх зірок, чи-то надцікава спортивна система, де одна поразка може перекреслити весь сезон, або просто-напросто баскетбол. Одне зрозуміло, що без шаленої розкрутки теперішнього рівня інтересу турнір NCAA ніколи б не досягнув. Ним би цікавилися, але точно не на одному рівні з НБАОдне зрозуміло, що без шаленої розкрутки теперішнього рівня інтересу турнір NCAA ніколи б не досягнув. Ним би цікавилися, але точно не на одному рівні з НБА.
А одним із найважливіших моментів PR є реклама твоєї роботи. Можна припустити, що справді драфт 2014 року є одним з найкращих в історії. Але це ви зрозуміли самі, чи вам просто вбили в голову це експерти ESPN чи інших видань? Віґґінс насправді щось середнє між Кобі і ЛеБроном, або нас в цьому запевнили? Незаангажованість та ідентичність своїх думок завжди варто перевіряти, чи не є це простою пропагандою. Зі мною це сталося випадково. В голові з'являлись різні розумні думки, формувалось світосприйняття, але потім при повторному прочитанні Цитаделі виявилось, що це все мізки промиті Антуаном Сент-Екзюпері.
Щонайменше нерозумно було б сподіватися, що представники ESPN, NCAA та інші будуть називати майбутній драфт невдалим. Хто ж тоді захоче дивитись їх турнір?
Минулого року щодо першого номера драфту Віґґінса було багато запитань. В порівнянні з іншими гравцями з претендентів на перші номери драфту він провів не найкращий сезон, виглядав гіршим за того ж Джабарі Паркера. Але ж це новий ЛеБрон, як його можна не вибрати першим... Насправді ці прогнози експертів не мають особливого значення, але й часто тільки заважають командам обирати потрібних гравців.
На полях захвату про майбутній неймовірний драфт завжди стояла відмітка навпроти школяра з Чикаго Джаліла Окафора. Насправді ці прогнози експертів не мають особливого значення, але й часто тільки заважають командам обирати потрібних гравцівВін був безумовним першим номером для вибору в 2015 році ще навесні 2014. Окафора навперебій запрошували всі провідні програми країни, і тепер його вибір виглядає просто відмінним. Коуч Кей залишається найкращим за вмінням одночасно перемагати та з потрібним рівнем швидкості розвивати виконавців. Відразу було зрозуміло, що Окафор піде на драфт, тому з нього потрібно було вичавлювати всі соки. Дюк це й зробив.
Звісно вірити на слово завжди не варто. Але далі йдуть дві цитати з власних поміток щодо молодих претендентів на драфт. "Тільки рідкісний дурень, отримавши перший номер вибір драфту 2015, не вибере Окафора. Хоча його гра ще далека від ідеалу навіть на студентському рівні. Він небезпечний у лоу-пост, здатний будь-якого супротивника обіграти один в один. Сили і потужності Окафору поки явно не вистачає, його козирі в боротьбі під щитом це хороші руки, розуміння ситуації і зміїне вміння викручуватися. Зараз в НБА моду диктують снайпери, але Окафор цілком здатний повернути баскетбол до побудови атаки команди навколо центрів".
Інша цитата стосується Карла-Ентоні Таунса, нового першого номера драфту за версією майже всіх експертів. "Давні вболівальники Нью-Йорк Нікс світлом в кінці провального сезону бачать вибір під першим номером драфта нового Патріка Юїнга. Однак при всьому таланті Окафора саме Таунс виглядає більш відповідним гравцем для ролі нового Юїнга (нехай він з родом з Нью-Джерсі). Таунс сильний на обох кінцях майданчика, здатний кидати з середньої дистанції і віддавати передачі".
Нікс - найгірша команда сезону, тобто має найкращий шанс отримати перший номер драфту. І в такому разі вона спокійно може обирати Таунса, а не Окафора без здивування з боку оточуючих. ESPN, DraftExpress теж згодні з тим, що Таунс більше для цього підходить. Якби під першим номером драфту вибрали того, кому спеціалісти віддають тільки четверту позицію, це б викликало чимало розмов. До цього всі ж вірили, що нікого крім Окафора першим номером вибирати не можна.
Ігор Бойко
Текст вперше опубліковано на boykoigor.blogspot.ie.
