- Деніеле, дякуємо за гру, яку Ви демонструєте! Хотілося б дізнатися, наскільки комфортно Ви себе почуваєте в нашому місті, розкажіть про свої враження про клуб, український баскетбол.
- Мені дуже подобається в Миколаєві. Люди тут хороші і часто виявляють до мене терпіння, адже я не розмовляю російською. Тут є все, що мені подобається. Я з Арізони, де дуже жарко, тому погода в Україні – це єдине, до чого мені довелося звикати. Я знову чекаю теплої погоди. У клубі ставляться добре до мене й моєї дружини. Мені тут здорово допомагають, щоб адаптуватися на новому місці, в цьому клубі працюють справжні професіонали. Щодо чемпіонату України, то він конкурентоспроможний, і кожна гра – це справжній виклик, який я із задоволенням приймаю.
- З ким із одноклубників Ви перебуваєте у найбільш дружніх стосунках і чи є у Вас у команді прізвисько?
- Я спілкуюся з усіма гравцями команди, всі вони – хороші люди як на майданчику, так і за його межами. Прізвиська в мене немає, але всі у клубі мене називають Ден. Деніел – моє повне ім'я, але лише мама називає мене цим ім'ям, коли мені погано.
- Ким би Ви хотіли стати, якби не були професійним баскетболістом?
- Це дуже добре запитання. Я навчався в Університеті, щоб потім працювати у ФБР, але тепер я хотів би працювати з протестантською церквою, щоб допомагати сиротам. Я відчуваю, що цього хоче Бог від мене. Коли я не займаюся баскетболом, я намагаюся допомагати дітям, що не мають батьків.
- Чи є у Вас якесь хобі крім баскетболу?
- Я люблю читати. Я можу піти в кафе і під чашечку кави почитати книгу. Мені подобається грати в гольф, але чесно зізнаюся, у мене не дуже добре це виходить.
- Як Вам місцева українська їжа?
- Мені дійсно подобається українська їжа. Мені подобаються млинці, борщ, картопля, макарони з м'ясом. Це те, що я їм, коли голодний.
- Які у Вас взаємини із Теренсом Оглсбі, особливо хотілося б дізнатися, чи виходить у Вас грати в тандемі з цим гравцем?
- Що я думаю про Оглсбі? Я думаю, що він хороший гравець. Він молодий і лише вчиться грати у Європі. Іноді, на початку, складно гравцям зі США грати в Європі, і якщо він вчитиметься на власних помилках, то буде розвиватися.
- Яка атмосфера панує в команді після поразки? Особливо цікаво, чи відрізняється вона, коли команда програє в рідних стінах і на виїзді?
- Я не люблю програвати. Удвічі прикро програвати вдома, де маємо перевагу – підтримку фанів. І в принципі, я взагалі не люблю програвати, можете запитати мою дружину.
- Як Ви вважаєте, наскільки високим є віддача і рівень як тренувального процесу, так і тренерського складу єдиної й улюбленої команди міста корабелів?
- Мені подобається тренер і стиль його роботи. Він піклується про клуб і багато працює не лише на майданчику, а й за його межами. Наприклад, робота з відео і вивчення того, що нас очікує в наступній грі.
- Деніеле, будь ласка, розкажіть про Вашу сім’ю.
- Я одружений вже 8 років на своїй красуні дружині. Ще в мене є сестра і дві племінниці. В нас дітей немає, але в майбутньому ми візьмемо прийомну дитину.
- Розкажіть, в яких командах за океаном Ви виступали до переходу в МБК Миколаїв.
- До приїзду в Миколаїв, я грав у різних країнах: В Італії, Китаї, Латвії, Німеччині, Франції і зараз в Україні.
- Коли Ви вперше серйозно задумалися про кар'єру баскетболіста і чи розраховували потрапити до НБА, чи це було радше мрією? Що було після HighSchool? Як обирали університет?
- У High School я сподівався отримати стипендію, але потім вирішив вступити до університету Арізони. У мене був вибір, але в Арізоні хороші тренери, завдяки яким я і став професійним баскетболістом. Я навіть не замислювався, що стану грати в баскетбол на професійному рівні, і я вдячний долі, що маю професію, яка приносить мені задоволення.
- Чому тренер не будує гру навколо Вас протягом всього матчу, адже й за грою, і за всіма показниками Ви – лідер команди? І більшість центрових в Україні Вам поступається…
- Дякую за коментарі щодо моєї гри! Але це й справді запитання більше тренеру. Дуже важливо залучати всіх п'ятьох гравців на майданчику. Якщо хтось забив м'яч, то йому треба дати грати далі. Не важливо хто це, я чи хтось іще, головне, щоб ми виграли! У будь-якому випадку, дякую за підтримку!
- Я бачив відео про те, як Ви допомагали дітям в Африці. Чи не хотілося б Вам співпрацювати з українськими волонтерськими організаціями?
- Ми з дружиною підтримуємо різні церковні організації, щоб допомогти дітям-сиротам. У цьому сенсі Африка саме те місце, де дійсно багато дітей-сиріт. Моя дружина допомагає сирітському притулку в Миколаєві. Коли у мене є вільний час, то я теж відвідую цей притулок. Все, що необхідно – це любов і увага, і ми намагаємося дати дітям все це.
