Публикуем ответ Карпат языком оригинала:
"21 листопада перед матчем між Карпатами та Шахтарем відбулося кілька подій, які настільки сколихнули Україну (не лише у футбольному плані), що сам поєдинок відійшов на задній план. Здавалось би, Карпати лише робили те, що від нашого клубу вимагає громадянська позиція, патріотичне виховання і віра в сильну та вільну Україну. Адже ми в першу чергу громадяни України, а вже потім футбольний клуб. Особливо у час, коли йде війна, ми не маємо права залишатися осторонь подій, і наш обов’язок – з усією країною боротися проти спільного ворога.
Власне, чим же Карпати завинили перед деякими спортивними оглядачами, аби бути закиданими гаслами на зразок "танці на костях", "спекуляція на темі війни" тощо? Невже справді хтось серйозно вважає, що патріотичний захід, яким львівська команда вирішила вшанувати хвилиною мовчання пам'ять загиблих захисників рідної землі і підтримати морально та матеріально тих, хто продовжує боротися за територіальну цілісність України, це спекуляція на темі армії? Чи навіть більше – використати армію, щоб "потролити" донецький Шахтар? Якби Карпати хотіли покопирсатися в печінках донецького клубу, то не пропонували б їм ніяких футболок, а збір коштів на армію, що тривав цілий тиждень до початку матчу, провели б, наприклад, під гаслом "Допоможемо Шахтарю повернутися додому".
І все ж, доволі прикро, коли патріотичні починання львівського клубу наштовхуються не лише на неперетравлене нерозуміння, але й на незнання і небажання докопатися до правди. Чому ж, мовляв, Карпати не проявили свою турботу про армію раніше, під час попередніх матчів, залишивши «родзинку» на поєдинок із Шахтарем? Матч із грандом викликає підвищений інтерес, це ж очевидно. Є можливість залучити більше людей, зібрати більше грошей, якісніше допомогти силам АТО.
От тільки, заходи на матчі проти Шахтаря стали далеко не першими, де б «Карпати» висловлювали свою позицію. Це всього лише одна із ланок великого та довгого ланцюга. Якщо комусь так кортить якомога швидше бризнути отрутою в Інтернеті і заразити нею читачів, що елементарно бракує часу аби довідатися про попередні ланки, що ж, давайте згадувати.
1) 3-го серпня, під час першого домашнього матчу «Карпат» у цьому чемпіонаті проти донецького Металурга, була оголошена хвилина мовчання за всіма загиблими українцями під час бойових дій. Хвилині мовчання передували такі слова диктора по стадіону: "Шановні вболівальники! Дорогі співвітчизники, львів’яни, донеччани! Усіх нас об’єднала велика біда, справжня трагедія для нашого народу. Гинуть наші брати і сестри, батьки і діти. Перемогти варварів нам допоможуть лише Сила, Любов та Віра. Нехай ці голуби несуть у наше небо лише мир та злагоду!" У небо команди випустили голубів миру, а також сині та жовті кульки.
Якщо вже говорити про спекуляції, то можна звернутися до клубного сайту донецького «Шахтаря», який називав дії Карпат провокаційними і офіційно заявив, що "до сего момента ни на одном из своих домашних матчей Карпаты почему-то не высказывались в поддержку действий армии". Банальне недопрацювання чи традиційне замилювання очей?
2) 28-го серпня ціла група гравців Карпат у складі Олега Голодюка, Ігоря Худоб’яка, Дениса Кожанова, Ігоря Пластуна, Михайла Кополовця, Михайла Сергійчука, Андрія Гітченка та Павла Ксьонза відвідала військовий госпіталь у Львові, поспілкувалася з пораненими бійцями, принесла їм пакети з необхідними продуктами. Окрім цього футболісти передали волонтерам доволі велику суму грошей для закупівлі ліків та препаратів.
http://www.fckarpaty.lviv.ua/ua/news/12939/page.html
3) 31-го серпня, на матч Карпат – Металург (Запоріжжя), що відбувався на Арені Львів, львівський клуб запросив поранених бійців із зони АТО, всіляко сприяв їхній логістиці та можливості відвідати поєдинок. Трибуни гучними оплесками зустріли повідомлення диктора про присутність вояків на матчі.
4) 11-го вересня Карпати провели патріотичний захід біля пам’ятника Степанові Бандері, де презентували нову червоно-чорну форму. Після цього команда у повному складі вирушила на полігон, де гравці та тренери не лише ознайомилися із зразками зброї, але й підбадьорили та поспілкувалися із солдатами, які вирушали на Схід.
http://www.fckarpaty.lviv.ua/ua/news/12994/page.html
5) Ледь не на кожному домашні матчі Карпат відбувався збір коштів для передачі їх у військові батальйони, де воюють фанати «зелено-білих». Воюють в якості добровольців...
І це лише ті події, описи про які знаходяться у відкритому доступі. Офіційний сайт ФК Карпати, наприклад, нічого не повідомляв про передачу на потреби АТО клубного автобуса, постійну підтримку воїнів з боку Почесного президента клубу у вигляді закупівлі бронежилетів, касок, іншого спорядження, купівлю гравцями Карпат тепловізора для українських військових чи про інші ідентичні події, афішувати які не було сенсу.
14-го листопада розпочався попередній продаж квитків на матч проти Шахтаря. Клуб оголосив, що суттєве зменшення вартості перепусток продиктоване бажанням вкотре допомогти армії і зібрати для неї фінансову допомогу. Долучитися до доброї справи клуб закликав і уболівальників – економлячи на квитках, покладіть до спеціальної скриньки стільки, скільки можете чи вважаєте за необхідне.
До речі, гравці Карпат стали першими, хто почав наповнювати скриньку грошима. Щойно пластиковий контейнер опинився в роздягальні зелено-біли» на базі у Брюховичах, до нього підійшов словенець Ґреґор Балажіц, закинувши в середину усе, що було в його гаманці. За ним потягнулися й інші футболісти. Продовжили починання карпатівців і уболівальники – після матчу усі скриньки були втрамбовані гривнями різного номіналу.
21 листопада наша держава відзначала день гідності та свободи. Саме за свободу Донбасу від окупантів і сепаратистів, ціною власного життя, зараз воює українська армія. Воює вона і за те, щоб Шахтар не поневірявся Києвом чи Львовом, а приймав своїх суперників на красені-стадіоні Донбас Арена. Мабуть, не варто вникати в свідомість представників керівництва Шахтаря і спробувати зрозуміти, у чому вони побачили провокації з боку Карпат? Невже помаранчево-чорні не розуміють простої істини – якщо українська армія не вижене з Донецька загарбників, то Шахтарю вже не буде куди повертатися? Мало прикладів Таврії і Севастополя? А чи не провокацією з боку Шахтаря є називати таким словом патріотичний захід, покликаний віддати пошану нашим захисникам та допомогти зібрати кошти на їхні (а значить і наші!) потреби?
За великим рахунком, для нашого клубу було абсолютно байдуже – підтримає Шахтар дану акцію чи проігнорує її. Карпати провели б її у будь-якому випадку, навіть якби цей захід заборонили ФФУ та ПЛ (хоч ці організації жодним чином не заперечували проти проведення акції). Наш клуб і надалі робитиме все можливе для захисників України, аж поки у нашій країні не настане мир. Рішення Шахтаря відмовитись підтримати українську армію – це виключно його рішення, і не потрібно його генеральному директору Сергію Палкіну прикривати свій вибір буцімто провокацією з боку Карпат.
Зрештою, у своєму зверненні на Facebook Палкін нарешті видав ключову фразу, що якнайкраще ілюструє позицію Шахтаря: "Организаторы акции знали наверняка, что Шахтер не выйдет на поле в предложенных ему футболках". Що ж, свій вибір ви зробили, і він цілком органічно вписується в установку "патрона" "засуджувати обидві сторони конфлікту", роблячи вигляд, що нічого не відбувається і комфортно сидячи одразу на двох стільцях. Одним словом, маски знято. Гудіть собі далі...".
